Березюк Наталя - Японський журавлик / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Березюк Наталя

Японський журавлик
Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
192
Розмір файлу:
3.3 МБ
Тривалість:
02:25
Мінусовку додав:

Наталя Березюк

25 Липня 2011

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 469 (Голосів: 4)
Додаткові дані:
Тематика:
Японська трагедія
Темп :
Помірна
Виконується:
Соло
Стать :
Будь яка
Властивості:
Текст пісні:

ЯПОНСЬКИЙ ЖУРАВЛИК
сл.І.Федчишина
муз.С. Туликова

В далекую Японію, в обійми островів
журавлик паперовий мій учора відлетів,
щоб нагадать історію, історію cумну
про дівчинку, що промінь їй не дав зустріть веcну.

П-в
Тобі паперові я крильця розправлю,
лети і буди милосердя у всіх.
Журавлик, журавлик, японський журавлик -
дитинства й життя оберіг!

"Чи сонечко побачу я?"- запитує дівча,
життя стіка по крапельках, як втомлена свіча
Здригнувся голос лікаря - "Коли прийде весна..."
і тисячу журавликів запустиш в небеса"

Упали руки втомлені. Не встигла. Не змогла.
Від крику тих журавликів заплакала земля.
Летять вони планетою у жалібних ключах -
на крилах паперових їх замучене дівча.

Спинися, згубний атоме. Не убивай! Не смій! -
молитвою крилатою летить журавлик мій.
Спиніться вбивчі промені! Життя - воно святе!
На берегах Японії знов сакура цвіте

Плюсовий запис

Звантажити аудіо (+)
Додати в Twitter
Коментарі:
микола Барбуца:

і зараз актуально! чим же пов'язана україна і японія, дивна доля, дивна...

Наталя Березюк:

Ігор Федчишин (Борода)
Тримайтесь, друзі!
Цикл "ЯПОНСЬКА ТРАГЕДІЯ"
Які ми схожі, і які далекі!
Між нами відстань рівно в пів Землі.
У нас гніздяться, як і в вас, лелеки,
по вашому то - цуру, журавлі.

Ви, як і ми, віддавну мали Віру,
лиш ми свою змінили до пори,
ми Бога Сонця кликали - Ярило,
Аматерасу - кличуть острови.

І в нас, і в вас завжди любили воїв,
що лицарями були іздавна,
ми козаками звем своїх героїв -
в вас самураям честь дзвенить й хвала.

І в нас, і в вас смітив смертями атом,
у нас ховався за вишневий цвіт,
а зараз в вас гризе, мов звір, реактор
і сакури фатою дурить світ.

Тримайтесь, друзі! Поборіте лихо!
А ми підставим вірнеє плече.
Той океан чомусь прозвали Тихим,
а він так в серце голосно товче!

http://poezia.org/ua/id/29039/personnels

strukkll:

Перезалийте плюс