Нєшта то ізмєна підкралась, ізмєна,
Нєшта то ізмєна підкралась...

Десять літ, мов горох при дорозі,
Наскубались всі, хто був вже взмозі.
Десять, падло, чортів мене знають,
Як вернуся, неня стали лаять.
Десять, падло, чортів мене знають,
Як вернуся, неня стали лаять.

Ой, Данило, де ж тебе носило?
Полюбуйсь, як сумувала мила!
Чом не хвора без тебе, чом жиє,
Мов калина красна з Коломиї?
Чом не хвора без тебе, чом жиє,
Мов калина красна з Коломиї?

Нєшта то ізмєна підкралась, ізмєна,
Нєшта то ізмєна підкралась...

Зраствуй, моя драга, моя мила!
Зозуля кувала, ніч носила.
Москалі брехали, я не вірив,
Придушив шістьох, най мовчки б жили!
Москалі брехали, я не вірив,
Придушив шістьох, най мовчки б жили!

Жандарм Гриць жиє без молодиці,
Гриць, мов в'юн, на конику вертиться.
Були ваші ночі лєпим свєтом,
Мила, я прийшов, я з кулеметом!
Були ваші ночі лєпим свєтом,
Мила, я прийшов, я з кулеметом!

Нєшта то ізмєна підкралась, ізмєна,
Нєшта то ізмєна підкралась...

Як я маю жить, як то се сталось?
Я не їв, не спав, а тобі спалось!
Спину мою бив Рим, Крим і Київ,
Нехристь моє серце їв, не виїв!
Спину мою бив Рим, Крим і Київ,
Нехристь моє серце їв, не виїв!

Гриць він "тьох!", і вже його не стало,
Їх, як гною, нас у нені мало!
"Отче наш" дослухав, ти читала,
І натис курок – тебе не стало.
"Отче наш" дослухав, ти читала,
І натис курок – нас двох не стало.

Нєшта то ізмєна підкралась, ізмєна,
Нєшта то ізмєна підкралась...