Волошин Олександр - Волошки / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Волошин Олександр

Волошки
Тип файлу:
Міді
Розмір файлу:
107.7 КБ
Мінусовку додав:

Василь Приймак

16 Березня 2013

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 208 (Голосів: 5)
Додаткові дані:
Темп :
Повільна
Виконується:
Дует
Стать :
Будь яка
Властивості:
Текст пісні:

Волошки

1. Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Як волосся ніжно пестив тобі вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

2. Все минуло, промайнуло, і розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Що сподобав тебе інший, я не проти,
Тож навіщо на весілля мене просиш?
Програш

3. Я прийду, мов не болить душа нітрошки,
А в дарунок принесу тобі волошки.
Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози,
Вже між нами заметілі і морози.

4. Йдеш, заплакана, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене ніжно сльози тобі витре.
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай но ці волошки, наші квіти.
Програш

5. Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Як волосся ніжно пестив тобі вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Додати в Twitter
Коментарі:
Індіанець Джо :

Ох якби ж мінус, шукаю в його виконанні дуже давно. Дякую

Анатолiй :

Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волосся пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Ти сподобав собі іншу, я не проти,
Тож навіщо на весілля мене просиш?

Я прийшла, мов не болить душа нітрошки,
А в дарунок принесла тобі волошки.
Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози,
А між нами заметілі і морози.

Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене тобі сльози витре.
І як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадаєш ті волошки, наші квіти.

Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волошки пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Ігор Панчишин (РЕМА):

Дякую!!!

Павло Салганюк:

Дякую!

Сергій Сушанський:

Дякую, на біду, може бути.... :-)

Василь Приймак:

нічого, коли піду вчитися - Думаю, інакше буду прописував))))))