1. Десь лунають крики, десь лунає сміх.
Десь любов панує, десь панує гріх.
Я знаю
Кожен має ціль, має мету,
Але не кожен має в серці доброту
У я
Хочу, хочу, хочу, щоби всі
Мамусі, татусі, дідусі і бабусі
були
Разом, разом, разом із дітьми
І нам допомагали до мети іти

Писпів
І ще
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

2. А коли ми вже дорослими будем
Часу не буде, але буде купа проблем.
Ми не встигнемо моргнути, як життя
Забере наших батьків у небуття

У я
Хочу, хочу, хочу, щоби всі
Мамусі, татусі, дідусі і бабусі
були
Разом, разом, разом із дітьми
І нам допомагали до мети іти

Писпів
і ще
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

і ще раз
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

В житті у нас є дві людини Нема й не буде їм заміни.
Бо це вони… це мама й тато. Така в них доля – нас чекати…
На кожну звісточку і слово, Вони – це втілення любові.
Вони нас приймуть і зігріють… Їм тяжко. Та в очах – надія.
На те, що ми щасливі будем. І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи. За їх тяжкі батьківські роки

Писпів
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз