Я не забув, як у юності ранній
Я пізнавав таємниці кохання
І поринав у тривоги й печалі,
І потопав у життєвому шалі.
Скільки разів я стояв за межею,
Зраджений щастям, самотній душею,
Та берегли, наче зорі досвітні,
Рідної мами слова заповітні.

Приспів:
"Слухайся серця" - казала так мати -
"Слухайся серця, щоб лиха не знати,
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає в чім гордість твоя і вина.
Слухайся серця, і серце не зрадить,
Слухайся серця, і серце порадить.
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає, що правда на світі є тільки одна."

Я не беріг материнську пораду,
З довгих доріг не спішив повертати,
Довго блукав я чужими світами
І перестав чути серце з літами.
Тільки чому ж, сам донині не знаю,
Навіть у снах я уже не літаю?
І до зорі непростими ночами
Чую я голос старенької мами

приспів:

"Слухайся серця" - казала так мати -
"Слухайся серця, щоб лиха не знати,
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає в чім гордість твоя і вина.
Слухайся серця, і серце не зрадить,
Слухайся серця, і серце порадить.
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає, що правда на світі є тільки одна."

приспів:

"Слухайся серця" - казала так мати -
"Слухайся серця, щоб лиха не знати,
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає в чім гордість твоя і вина.
Слухайся серця, і серце не зрадить,
Слухайся серця, і серце порадить.
Слухайся серця, бо серце єдине,
Знає, що правда на світі є тільки одна."