Минає день, минає ніч,
Хвилини котяться, мов хвилі голубі.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що я «люблю на вік» сказала лиш тобі.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що цілий Всесвіт був тоді в твоїх очах,
Безмежний Всесвіт був тоді в твоїх очах,
Але не в тім моя печаль.


Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.


Минає день, минає ніч,
Не зупинити нам з тобою часу плин.
Не в тому річ, не в тому річ,
Що після зустрічі розлука б’є у дзвін.
Не в тім печаль, не в тім печаль,
Що наче постріл пролунало те «прощай»,
Як зради постріл пролунало те «прощай»,
Але не в тім моя печаль.


Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.


Минає день, минає.
Минає день.
Минає день, минає.
Минає день.
Минає день, минає.
Минає день.


Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.
Біда не в тім, що свище вітер лютий,
Що січень на вікні малює мертві квіти.
Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити.