Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
– Прощай, дівчино, прощай єдина,
Я йду в чужу сторононьку.
– О Україно, о люба ненько,
Тобі вірненько присягнем.
Серця кров і любов –
Все ж тобі віддати в боротьбі!

Приспів:
За Україну, за її волю,
За честь, за славу, за народ!
Гей, ви, стрільці січовії,
Раз, два, три,
В наших дівчат серце мліє,
Раз два, три.
Ви вперед все поступайтесь,
Ні на що не оглядайтесь,
Раз, два, раз, два, раз, два, три.

Попереду сотник їде,
Раз, два, три.
Він до пекла з нами піде.
Раз, два, три.
Сам із себе хлопець бравий.
Під ним коник дуже жвавий,
Раз, два, раз, два, раз, два, три
Машерують* вже повстанці,
Як давно колись стрільці,
Сяє зброя їх на сонці,
Грає усміх на лиці.

Приспів:
Хто живий, хто живий,
В ряд вставай, в ряд вставай
Визволяти, здобувати
Рідний край.
Зажурились галичанки через тую зміну,
Що відходять усусуси та й на Україну:
– Хто ж нас поцілує в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії (чорні) брови?

– Не журіться, галичанки, та ж є військові,
Вони краще обнімають, як стрільці січові,
Ті вас поцілують в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії (чорні) брови.
Там, десь далеко на Волині,
Створилась армія УПА,
Щоби воскресла Україна |
І завітала слобода. |(2)

Ми вище прапор піднімемо,
Тризуб повернем до чола
І крикнем "Слава! Слава! Слава Україні!" |
Так, щоб здригнулася земля!