А ти тримала білі,
Білі, білі троянди,
А твої очі красиві,
Як завжди!
А ти тримала білі,
Білі, білі троянди,
Я знаю, що бачу
Твій погляд востаннє...

Я запиваю свій біль,
Знаєш, серед чотирьох стін,
Твоє місце серед обійм моїх!..
Я не хочу один
Зустрічати нашу осінь
Під мотиви зливних дощів,
Та знаю, що ти із ним...
Знаю, що ти і з ним...
А твої руки, як шипи
Цих опавших троянд,
Залишу уві сні
Свої мрії про нас,
І навіть, коли холод
Накриває, так грієш ти!..
Знаєш, так грієш ти!..
Знаєш, так грієш ти!..

Приспів.

Я б тебе поцілував,
Закохався би за край,
Якби торкнувся твоїх рук -
Так би напевно і пропав...
Боже, кляте кохання!..
Закипає моя кров,
Коли ти сказала ноу,
Я зрозумів, шо таке любов...
Цієї ночі поставиш на всю
Все, що тобі я співаю,
Сльозами чистими змила
Біль ту, що сильно засіла...
Дома поставиш на всю
Все, що тобі я співаю,
Сльозами чистими вкрилась,
За те, що сильно любила...

Приспів.

Опадуть пелюстки,
Залишаться тільки шипи
І спогади, спогади,
Спогади, які зі мною завжди...
Ці сльози ще до весни,
А потім все, як завжди
Розквітнуть троянди,
І тільки лиш рани
Нагадають колючі шипи...
Покохай мене, як в останній день!..
Як горить зоря, так кохай мене!..
Квіти дарував, але ще не знав,
Що забудеш ти запах тих троянд...

Приспів. (2)